20 лютого ми вшановуємо подвиг Героїв Майдану та світлу пам’ять Героя Небесної Сотні Миколи-Олега Паньківа (6 лютого 1975 р.— 20 лютого 2014 р.), який відстоював на Майдані честь, гідність, справедливість та свободу.
Мешканці сіл Холодновідка і Лапаївка пам’ятають Миколу життєрадісним і небайдужим, щирим і добрим, сміливим і рішучим, людиною з загостреним почуттям справедливості та діяльною життєвою позицією.
Микола був активним учасником Революції Гідності. Востаннє поїхав до Києва 18 лютого, коли почалися запеклі протистояння та перші вбивства Героїв Майдану. Снайперська куля влучила йому в груди 20 лютого 2014 року, коли Микола виносив поранених і вбитих з вулиці Інститутської.
Миколі-Олегу Паньківу присвоєно посмертно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, а також Медаль «За жертовність і любов до України».
На честь Миколи Паньківа перейменовані вулиці у с. Холодновідка та с. Липники (де народився Микола), а також названа школа в с. Солонка.
Закликаємо наших мешканців долучитися до вшанування пам’яті Миколи-Олега Паньківа під час акції «Ангели пам’яті», яка відбудеться у Львові 19 лютого об 11.00 год на Меморіалі Героїв Небесної Сотні, а також на вечорі-реквієм світлій пам’яті Небесної Сотні, який відбудеться в Народному домі села Зимна Вода (вул. Шухевича, 81) 21 лютого о 16.00 год.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
БОГОРОДИЦЯ
Присвята Миколі Паньківу
Він заніс Богородицю в дім
І голубка постукала в шибку.
Ой літа – проминають так швидко,
Ніби кола пливуть по воді.
Може, знала якусь таїну
Та голубка – мов ангел сріблястий.
Хай же в домі оселиться щастя.
Образ сяйвом душі доторкнувсь!
Поспішав, проживав день за два –
Стільки встигнути треба у світі.
Он же хмари жене дужий вітер,
І до сонця зростає трава.
Хоч два імені – доля одна
Та іще й пролягла крізь майдани!
Та щасливим не станеш в кайданах.
Чашу випити – то вже до дна!
Пролітав пір’ям ангельським сніг,
Одне місце було тільки в бусі.
Він втішав її: «Я повернуся!»
Але очі казали: “Ой, ні!”
А на одязі плями руді…
Чом, голубко, сьогодні мовчала,
Чи зарані ти ще попрощалась,
Як він вніс Богородицю в дім?
А для матері ж – завше дитя,
“Ти вважай!” – все йому говорила,
Та літають, у кого є крила,
Жартував: “Скільки того життя!”
Україна – то Всесвіт увесь,
Його мрії, можливості, вектор!
І, напевно, тому “Правий сектор”, –
Зміни хай будуть тут, а не десь.
Від’їжджав, і не клеїлась річ….
На Майдані вже коїлось лихо.
Із майданів один тільки вихід:
Перемога чи темрява, ніч!
Рятував тих, що впали, як міг.
Богородице, дай тільки сили!
Раптом куля зненацька скосила…
Падав пір’ячком ангельським сніг…
Богородиця тулить дитя…
Все здається – ось зайде раптово,
Та з портрета жартує він знову:
“Ех, та скільки ж отого життя!”
Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка
Інформацію надав Лапаївський старостинський округ